Пам'ятка батькам
Ваша власна поведінка - найвирішальніша річ.
Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді,
коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви
виховуєте її кожну мить Вашого життя, навіть
тоді, коли Вас немає вдома.
А.С. Макаренко
Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтесь її справами і проблемами.
Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом із нею.
Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися вами.
Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.
Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя.
Ви - перший друг і порадник дитини.
Діти вчаться у життя
Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.
Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.
Якщо дитину висміюють - вона стає замкнутою.
Якщо дитина зростає у докорах - вона починає жити у почутті провини.
Якщо дитина зростає у терпимості - вона вчиться сприймати інших.
Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.
Якщо дитину хвалять - вона вчиться бути вдячною.
Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.
Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.
Якщо дитину підтримують - вона вчиться цінувати себе.
Якщо дитина живе у розумінні і доброзичливості - вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Якої думки діти?
Послухаємо голос дитячого серця.
Це меморандум дитини, своєрідний
дипломатичний документ з викладенням
поглядів на батьківську любов. Те, ще треба пам'ятати,
МЕМОРАНДУМ ДИТИНИ.
Не псуй мене. Я прекрасно знаю, що мені зовсім не потрібне усе, про що я прошу. Я просто перевіряю тебе.
Не бійся бути твердим зі мною. Це краще. Це надає мені упевненості.
Не застосовуй до мене сили. Не вчи мене тому, що сила найголовніше в світі. Краще, якщо ти мене просто переконаєш.
Не будь непослідовним. Це бентежить мене та примушує намагатися уникати робити те, що мені під силу.
Не обіцяй. Ти, можливо, не зумієш дотриматися своєї обіцянки. Це послабить мою віру в тебе.
Не реагуй на мої провокації, коли я щось кажу або роблю для того, щоб завдати тобі прикрості. Інакше я прагнутиму одержати все нові і нові "перемоги".
Не дуже засмучуйся, коли я скажу тобі: "Я тебе ненавиджу!". Насправді я не маю цього на увазі, а хочу, щоб ти пожалкував про те, що ти мені зробив.
Не змушуй мене почуватися менш дорослим, тому що я надолужу "дорослою" поведінкою.
Не роби за мене того, що я можу зробити сам. Не змушуй мене почуватися немовлям, тому що я буду постійно вимагати твоєї допомоги.
Не звертай багато уваги на мої "погані звички". Це тільки заохочує мене дотримуватися них.
Не виправляй мене перед людьми. Я скоріше послухаю тебе, якщо поговориш зі мною без свідків.
Не намагайся обговорювати мою поведінку під час конфлікту. В цей час я чомусь не добре чую, а слухаюсь, навіть, ще гірше. Я зроблю те, що ти вимагав, але давай поговоримо про це пізніше.
Не намагайся читати мені проповіді. Ти б здивувався, якби дізнався, як добре я усвідомлюю, що є погане, а що добре.
Не змушуй мене почуватися так, ніби мої помилки - це гріхи. Я повинен вчитися робити помилки без почуття, що я сам поганий.
Не чіпляйся до мене. Або я буду захищатися і оглухну.
Не вимагай пояснень моєї поганої поведінки. Іноді я дійсно не знаю, чому я це зробив.
Не випробовуй занадто мою чесність. Мене легко настрахати, щоб сказав неправду.
Не забувай, що я люблю експериментувати. Я вчусь не цьому, тому я прошу змиритися з цим.
Не захищай мене від наслідків моєї поведінки. Я повинен вчитися із досвіду.
Не помічай занадто мої маленькі хвороби. Я можу навчитися насолоджуватися моїм поганим здоров'ям, якщо це привертає до мене багато уваги.
Не відштовхуй мене, коли я задаю чесні запитання. Інакше ти побачиш, як я перестану запитувати і шукатиму цікаву мені інформацію хтозна де.
Ніколи не натякай на те, що ти бездоганний і непогрішимий. Це надто багато вимагатиме від мене.
Не жалкуй, що ми небагато часу проводимо разом. Головне те, як ми його провели.
Не дозволяй, щоб мої страхи стривожили тебе. Тоді я ще більше боятимусь. Демонструй мені свою сміливість.
Не забувай, що я не можу жити без доброго розуміння та заохочення. Чесно зароблене вітальне схвалення іноді забувається, а ось лайка - ніколи.
Стався до мене так, як ти ставишся до своїх друзів, тоді я буду твоїм другом. Пам'ятай, я більше навчуся з прикладу, а не з критики.
І, крім того, я тебе так люблю! Люби мене теж...
Практикум для батьків
Запитайте себе, як бути вашою дитиною? Поставте себе на місце вашої дитини або ваших дітей і потім оцініть себе як матір/батька.
Назвіть ваші сильні та слабкі сторони.
Що ви робите добре, а що погано? Що із зробленого вами стає причиною ваших конфліктів із дитиною?
Запитайте в дитини, що, на її думку, ви могли б зробити, аби стати кращими батьками?
Запитайте, що з того, що робите, їй не подобається. Уважно прислухайтеся до її відповідей і спостережень. Не перебивайте, не пояснюйте, не захищайтеся. Робіть паузу перед тим, як відповідати.
Задавайте питання для уточнення, кажучи "що ти маєш на увазі?". Перекажіть це своїми словами і поверніться назад.
Нарешті, пообіцяйте працювати над тим, про що дитина вам сказала. Слова без дії не заслуговують на довіру.
ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ
щодо запобігання невиробничому травматизму серед дітей
За статистикою, в нашій країні в мирний час внаслідок нещасних випадків щодня гине 3 дитини!
Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека. Незабаром канікули. На жаль, вони не проходять без прикрих випадків(пожежі, утоплення) з вини дитини.
Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки — першопричини сумних та трагічних наслідків.
Шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.
Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди — потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти і тій чи іншій ситуації.
Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
Рекомендації на літні канікули батькам учнів початкових класів
Шановні батьки! Пам'ятайте, що канікули для дітей - це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. психологи рекомендують, дотримуватися таких основних моментів на канікулах:
організуйте для вашої дитини правильний розпорядок дня (режим), дотримуйтесь його щодня;
організуйте дитині щоденний активний відпочинок на свіжому повітрі;
організуйте щоденну навчальну годину, оберіть постійний час і повторюйте навчальний матеріал;
постійно говоріть із дитиною (контролюйте вимову та правильність побудови висловлювань);
спостерігайте за поведінкою дитини, якщо у неї виникають труднощі, допомагайте їх розв'язувати, підтримуйте;
заведіть улітку окремий зошит "Мої враження" і допомагайте дитині щоденно записувати 2-3 речення про сьогоднішній день;
поважайте дитину як особистість.
Сучасні проблеми родинного виховання
Формування гармонійно розвиненої, суспільно активної особистості, яка поєднує в собі духовне багатство та фізичну досконалість, - запит сучасного суспільства. В більшій мірі вирішення цього завдання покладається на родину, і особливо у перші роки життя дитини, коли починає формуватися особистість, її характер, ставлення до оточуючих. Вчений Е.Торндайк стверджував, що 50 % всього психічного розвитку людина проходить за перші три роки життя.
Основні цілі сімейного та суспільного виховання співпадають, однак це не означає їхню тотожність. Одна із особливостей сімейного виховання – яскраво виражена емоційна форма стосунків між батьками і дітьми, у стосунках любові. Але, як відомо, однієї любові для правильного виховання нової людини недостатньо. Необхідні психолого-педагогічна підготовка батьків, володіння ними фізіологічних, гігієнічних, правових знань, а також умінь і навичок виховання дітей.
Батьківська любов має різноманітні рівні. Намагання задовольнити кожну примху дитини, вберегти її від найменшої неприємності, від мінімальної загрози відповідає інстинктивно-емоційному рівню. Про це ще О.М.Горький писав, що любити дітей – це і курка вміє, а от вміти їх виховувати – це важлива справа, яка вимагає таланту і широкого знання життя. Батьки, які занадто опікують своїх дітей, позбавляють їх цінних якостей, необхідних в житті кожної людини: самостійності, наполегливості, захисних механізмів у боротьбі з різними шкідливими впливами, психологічної і суспільної зрілості. Кожна дитина рано чи пізно має вступити в самостійне життя, і чим більше її до цього опікали, захищали, тим менше вона буде до нього підготовлена, тим важче буде їй впоратися зі складними життєвими ситуаціями. Особливо це стосується тих родин, які мають єдину дитину. Їй дозволяється усе, кожна забаганка виконується. І дитина росте егоїстом. Якщо її все-таки почнуть перевиховувати, то існує реальна загроза зробити з дитини неврастеніка, а потім і сердечника.
Інша помилка батьківського виховання - жорстокі покарання. За кожний проступок б’ють, за погану оцінку - карають. Так, до 10-12 років дитина до покарань звикає, в неї з’являється несприйнятливість. І, коли треба вже у підлітковому віці посилити контроль, у батьків не залишається ефективних методів впливу.
Сучасна проблема виховання – вільний час, який дається дитині для ігор на комп’ютері. Цим замінюється виховання, дається нагорода за гарну поведінку або оцінки. Заборона грати на комп’ютері для дитини – часто найгірше покарання!
Є такі батьки, які байдуже ставляться до занять зі своїми дітьми (зазвичай це молоді батьки). Дітям дається повна свобода, якою вони, звісно, не вміють користуватися. Тут іде мова про дитячу бездоглядність, як прояв байдужості до інтересів, духовного життя дитини. Бездоглядність стає причиною дитячих правопорушень…
Емоційне спілкування з батьками – необхідна умова нормального психічного розвитку дитини. Без цього дитина розвивається повільніше, їй не вистачає позитивних емоцій, стану бадьорості, впевненості.
Взаємовідносини батьків і дітей завжди мають виховний характер. Відомі педагоги давно помітили, що виховна робота батьків в родині – це перш за все самовиховання. Для виховання сильного, стійкого характеру найбільше значення має стійкість, організованість родини, зразок поведінки самих батьків, особливо батька. Важливу роль для розвитку дитини має єдність вимог дорослих до дитини.
З якоїсь незрозумілої причини, що більше батьки стверджуються в батьківських правах, то більший опір отримують. На думку батьків, вони хочуть найкращого, а "невдячні” діти вибирають погані компанії, відсторонюються від дому, і вибирають аж ніяк не "пепсі”, як у рекламних роликах. Батьки кидаються від крайнощів до крайнощів - від апатії до спалахів гніву, іноді єдиним засобом впливу є ремінець. На жаль, прірва непорозуміння стає все глибшою, діти живуть поруч з батьками, але самі по собі. Часто можна почути "Дай! Купи!” – а далі крики, істерика, шантаж, - батьки виступають у ролі спонсорів. Їм, втомленим після важкого дня, проблем на роботі, конфліктів у транспорті, важко сказати "ні!”, і вони відкупаються від дитини (тільки б дала спокій!).
Коли дитина стає "колючою”, розмовляє без поваги, то батьки стають в позу захисту, показуючи тим самим свою психологічну незрілість. Батьки кричать, їм здається: чим голосніше, тим переконливіше, а насправді виявляється розгубленість та страх, і ремінець стає останнім аргументом.
Головні принципи виховання ( рекомендації для батьків):
Розумно і толерантно поводитися.
Встановити режим дня дитини.
Налагодити спокійну, доброзичливу атмосферу в родині.
Поважати і любити свою дитину. Сприймати її такою, яка вона є.
Не критикувати, не насміхатися (особливо у присутності когось).
Контролювати виконання домашніх завдань, а тим батькам, хто надмірно опікає – повірити у свою дитину і поступово зменшувати опіку.
Якщо дитина не чує батьків, це не означає, що вона хоче образити. Можливо, вона просто засмучена, і потребує допомоги дорослих!